Codein напиток Lean (лин) Кизилюрт

Эй, братаны, чекайте, какая у меня была нереальная история. Вот я как-то решила купить закладку кодеина, чтобы посмотреть, как оно ощущается. Знаете, я всегда была любознательной и готова попробовать новые штуки. И так, сидим мы с братвой, накручиваем себе джойнт, дымок вдыхаем, и я уже начинаю чувствовать, что голова закружилась.

Глюки начинаются! Я смотрю на стену, а она начинает таять, словно из сахара. Я вижу разноцветные фантастические существа, которые размазываются по всей комнате. Братаны сидят рядом и смотрят на меня, но говорят что-то неразборчивое, словно я попала в другую реальность. Я пытаюсь расслабиться и насладиться этими глюками, но голова кружится слишком сильно, и я решаю отдохнуть.

Проходит несколько часов, и я ощущаю, что меня понесло в некий поток эйфории. Внутри моего тела пробегает электричество, словно я стала супергероем. Я решаю послушать громкую музыку, чтобы еще больше войти в состояние головокружения. Я достаю телефон, включаю крутой трек и на полную громкость.

Бухтомойка дырява, я запарюсь на рэйва!

Слова прямо забиваются в голову, и я решаю исполнить эту странную строчку прямо сейчас. Я начинаю танцевать по комнате, словно меня выкинуло на танцпол. Все вокруг плавно сливается с музыкой, и я просто наслаждаюсь каждой нотой.

В этом моменте в дверь влетает мой товарищ по "бизнесу" - Коля Хруст, он идет по делам и оказывается со мной в одной комнате. Он смотрит на меня с удивлением и говорит:

— Что за чернушка у тебя тут происходит?

Я смеюсь и говорю ему, что это все глюки от кодеина. Он кивает, достает из кармана порошок и говорит, что у него свежая партия эфедрона. Я взволнованно размешиваю порошок на столе и делаю себе линию, а Коля делает то же самое. Мы втягиваем носочки и чувствуем, как наши головы просто взрываются.

Мы начинаем танцевать под громкую электронную музыку, словно в нашем теле течет чистый энергетический напиток. Мы снова закрываем глаза и погружаемся в вихрь звуков и огней. Музыка громкая, но я уже не слышу своих голосов. Смысл растворяется, и остаются только ощущения.

Но как говорится, все хорошее когда-то заканчивается. Начинается угар, и я чувствую, что мое тело до отказа насытилось веществом. Коля уходит в свою сторону, а я остаюсь одна, смотря в потолок.

Не знаю, братаны, может это был мой первый и последний раз с кодеином. Может, лучше сосредоточиться на других делах и не искать приключений на свою голову. Он может поглотить вас, как песчаная буря, и вы потеряете себя в этом безумии. Советую вам держаться подальше от таких штук, а лучше найти себе другое увлечение, которое не связано с эфедринщиками и грязными иглами.

Але, народ! Шо починаємо качати хардрок у весь зад?

Слушайте, хочу поділитись з вами неймовірною історією, яка сталась зі мною на днях. Хочу попередити, що це не пропаганда наркотиків чи чогось подібного, просто легкість усваювання інформації за допомогою молодіжного жаргону. Якось я знайомився з моїм братвою, чи то кемпінгом психологів, в кінці кінців, зустрінулися наші велосипеди, або колеса, як ви їх називаєте. Так ось, мої брати до крайності наповнені енергією.

Привіт, торчки, як ващи справи? Вмикайте свої мозги на гарну х*ївню!, - кричу я їм здалеку, знаючи, що всім пофіг на правила граматики і мови.

Заходимо ми в один гиденький дворик, коли раптом наближається якийсь толкач з нашого місцевого космосу. Він виглядає як закладка з якоюсь якісної сп*рданої наркоти.

Слухай, брат, ти не в курсі, де взять закладки?

Да брось, я тут в теме, знаю свої дела. Чого ти хочеш?

Я з пиночками закриваю йому доступ до нашої братської се лінії і заявляю:

Давай спершу розповсюджимо радість сивухи, а потім бачимо!

Він виглядає дивно, як мойдодири у день зливи. Водимо його до місцевого машиносервісу, де мої комік-брати зібрались в тіні. Насправді це був не машиносервіс, а справжнє братське гніздо.

Вітаю, братва! Це новий товариш, який хоче забабахатись порозумітись з нами! - оголошую я, як справжній наркоман-комік.

Тільки потім згадали, що якраз забули пакувати дурь. Блин, йдемо на новий рекорд!

В каршерінгову машину встигли впхати менше, ніж колоду, а кальмари були вже нашими пасажирами. Я бігом поверх машини дзижчав якоюсь фенечкою, знаючи, що вже нічого не може мене зупинити.

Пару хвиль тому ми були рядовими торчками, а зараз ми вже ай-яй-яй! Шо тут такого - просто бомба, а не наші колеса!

Тут ми вирішили трохи почилити і заїхали у буяній парку. Знаєте, як у Сказке є брат, так ось, у нас є наш камерунський братець. Він зовсім не в курсі того, що ми тут робимо, він думає, що ми їдемо розбірливо декілька разів, але це не так. Приклеїли його до машини, як він багато разів казав, що били, коли він їв шоколадки. Так ми вирішили виправити цю ситуацію.

Розповідаючи йому про наші витрати і милий запах конопель, які він вже майже може відчувати, ми бавилися, як справжні хітрюги. Хочу сказати, що коли ти находишся в темі, то все виглядає куди цікавіше і веселіше.

Потім ми діставали зварений на швидкорозчинному супушці кодеїн. Аж очі виникали. Ей, толкачі, якби ви знали, яка кайфова дурь, то би давно прийшли до нас!

Всю ніч ми забабахались й лазили до глибини свідомості, як крізь шерри. Це було космічно!

У нас на той момент випала ідея підірвати братський гондольний міст. Але потім згадали, що в нас тільки кодеін водить бразильців, а не Бін Ладена, тому залишили цей план на наступний раз.

Якось перед ранком, коли сонце вже поволі видирає з тебе останню іскру енергії, виникла ідея повернутися додому. Та що там, я герой нашого кварталу - я хочу вирізати себе з камення і загоріти в огнищі моїх споминів.

Заглянувши назад, я побачив, як наш камерунський братець, в прикольній позі торчка, задумливо розмовляє з деревом. Він, мабуть, зайнявся екзистенціалізмом і захотів здійснити розмову зі своїм дерев'яним другом. Однак, він навіть не підозрює, що те дерево вже має колаборацію з горилами і підготувало для нас пастку.

Так я поняв, що час розійтися. Роздягаюсь, як справжній гангстер, збираю валізу своїх спогадів і починаю заповільнено рухатися назад. Уже немає сил, але бажання продовжує тремтіти у кожній клітинці мого тіла.

Так оце було моє неймовірне путешествіе, де я купив кодеін і взяв на каршерінг своїх веселеньких братиків. Завдяки торкнутій дурі ми позбулись всякої напруги і насолодилися атмосферою свободи. Але запам'ятайте, всеки колеса можуть зламатися, бережіть себе й запасайтеся своїм гарним гумором!